Історія справи

Постанова ВГСУ від 23.04.2014 року у справі №911/3684/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2014 року Справа № 911/3684/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Мележик Н.І. (доповідача),

Самусенко С.С.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргу Товариства з обмеженою

відповідальністю "Агро Проджект"

на рішення господарського суду Київської області

від 19.11.2013 року

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2014 року

у справі № 911/3684/13

господарського суду Київської області

за позовом Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг"

до Товариства з обмеженою

відповідальністю "Агро Проджект"

про стягнення 193 616,23 грн.

за участю представників:

позивача - Корчак Я.А.

відповідача - не з"явились

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2013 року Державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Проджект" про стягнення 192 519,13 грн. заборгованості по лізинговим платежам, 891,39 грн. пені, 3% річних в сумі 205,71 грн. та 3 872,33 грн. судового збору.

Рішенням господарського суду Київської області від 19.11.2013 року (суддя Заєць Д.Г.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2014 року (судді: Федорчук Р.В., Куксов В.В., Майданевич А.Г.), позов задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Проджект" на користь Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" 192519,13 грн. заборгованості, 891,39 грн. пені, 3% річних в сумі 205,71 грн. та 3872,33 грн. судового збору.

В касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Проджект" просить скасувати рішення місцевого і постанову апеляційного господарських судів у даній справі в частині стягнення з нього 43 919,86 грн. боргу, посилаючись на відсутність доказів на підтвердження існування даної суми боргу та неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, місцевий та апеляційний господарські суди встановили, що 22.07.2011 року між ВАТ "НАК "Украгролізинг", перейменованим в подальшому на Державне публічне акціонерне товариство "НАК "Украгролізинг" згідно постанови Кабінету Міністрів України від 31.08.2011 року № 951, (лізингодавець) та ТОВ "Агро Проджект" (лізингоодержувач) укладено договір повторного лізингу №10-11-14 плс/417, згідно якого лізингодавець зобов"язався передати лізингоодержувачу власне майно, яке знаходилось у користуванні у ТОВ "Мега Буд" на умовах договору фінансового лізингу № 10-10-555 ств-фл/917 від 17.11.2010 року і повернуто лізингодавцю.

20.08.2011 року сторонами складено акт приймання - передачі, згідно якого лізингоодержувач прийняв: станки для маток індивідуальні в розібраному стані в комплекті СДФС (21 х 2289,70), станки для маток групові в розібраному стані в комплекті СДСГ (100 х 725,77), станки для дорощування в розібраному стані в комплекті СДП (160 х 559,73), станки для опоросу в розібраному стані в комплекті СДО (16 х 8167,51) та станки для відгодів в розібраному стані в комплекті СДВ (160 х 478,40)

В пунктах 4.1., 4.2. договору сторони домовились, що з моменту підписання акта передачі предмета лізингу лізингоодержувач сплачує лізингодавцю лізингові платежі, розмір яких встановлено графіком.

В додатках №№1, 2, 4, 6, 8, 10 до договору сторони погодили кількість, ціну, вартість предмета лізингу та графіки сплати лізингових платежів.

Пунктом 8.1. договору встановлено, що договір набуває чинності з дня, наступного за днем підписання його сторонами, і діє до закінчення строку лізингу, але не довше 10 років.

Внаслідок несплати ТОВ "Агро Проджект" лізингових платежів за період з 20.08.2013 року по 03.09.2013 року, ДПАТ "НАК "Украгролізинг" 20.09.2013 року звернулось до суду з позовом про стягнення 192 519,13 грн. основного боргу.

Також за прострочення виконання грошового зобов"язання в період з 21.08.2013 року по 02.09.2013 року нараховано 891,39 грн. пені, встановленої в пункті 7.1. договору, та 3% річних в сумі 205,71 грн., передбачених статтею 625 ЦК України.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний господарський суд, вірно виходив з того, що на час прийняття рішення відповідач своїх обов"язків щодо оплати лізингових платежів не виконав. При цьому, господарський суд встановив, що згідно графіку (додатки №№ 2, 4, 6, 8, 10 договору) кінцевим терміном оплати було 20.08.2013 року.

Приписами статей 525, 526, частини 1 статті 530 та статті 629 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Також статтею 599 цього ж Кодексу врегульовано, що зобов"язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 11 та частини 1 статті 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі в порядку, встановленому договором.

Враховуючи допущені відповідачем порушення вищевказаних норм цивільного законодавства щодо виконання зобов"язання у визначений домовленістю строк, суди попередніх інстанцій обгрунтовано стягнули з боржника суму основного боргу у заявленому розмірі.

Згідно статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення погоджена в пункті 7.1 договору.

Приписами статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на наявність прострочки по сплаті орендних платежів, господарські суди попередніх інстанцій, перевіривши розрахунок позивача, обгрунтовано задовольнили позовні вимоги про стягнення пені та 3 % річних, нарахованих за період з 21.08. по 02.09.2013 року, у заявлених розмірах.

З даними висновками господарського суду апеляційної інстанції повністю погоджується судова колегія Вищого господарського суду України, оскільки вони відповідають матеріалам справи, встановленим судом обставинам та вимогам закону.

Доводи касаційної скарги про відсутність доказів передання відповідачеві у користування сількогосподарської техніки не приймаються судовою колегією до уваги, оскільки апеляційним судом вказані доводи перевірені, надано їм оцінку та відхилено з наведенням правового обґрунтування.

Крім того, посилання скаржника на безпідставність позовних вимог в частині стягнення 43 919,86 грн., в зв"язку з непідписанням додатку № 10 до договору новим директором ТОВ "Агро Проджект", не спростовують правильності висновків судів попередніх інстанцій щодо обов"язку відповідача оплатити заборгованість по лізинговим платежам, оскільки відповідачем не доведено обставин підписання цього додатка неуповноваженою особою.

Відтак, прийняті судові акти відповідають матеріалам справи та вимогам закону, а тому їх слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Проджект" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2014 року у справі № 911/3684/13 залишити без змін.

Головуючий суддяН.Г. Дунаєвська СуддіН.І. Мележик С.С. Самусенко